Скарлатина.

Це гострий бактеріальний антропоноз ,що перебігає з явищами загальної інтоксикації, гарячкою, ангіною, точковими висипаннями та має схильність до інфекційно - алергічних ускладнень.
Етіологія. Збудник скарлатини В - гемолітичний стрептокок групи А. В групу А входить 60 типів стрептококів, і, певне, всі вони можуть бути збудниками скарлатини. Ці бактерії грам позитивні, продукують екзотоксин. Вони досить стійкі у зовнішньому середовищі, добре переносять висушування, низькі температури. Місяцями зберігаються в гною і харкотинні, на одягові та предметах довкілля. Швидко гинуть під дією дезінфекційних засобів і при температурі вище 56 С. Особливістю їх також є висока чутливість до пеніциліну .

Джерело збудника.

Джерелом є люди з різноманітними формами стрептококової інфекції (скарлатина, ангіна, бешиха, пневмонія), реконвалісцент і так звані здорові носії. Найбільшу небезпеку становлять хворі на скарлатину в перші 10 діб хвороби, через наявність запальних змін слизової оболонки дихальних шляхів інтенсивно виділяються стрептококи з видихуваним повітрям й під час кашлю й розмови . Навіть реконвалісценти ще протягом 12 діб після клінічного одужання можуть бути заразними . При наявності ускладнень чи супутніх захворювань період заразності триває ще довше (в середньому 3 тижні) .

Механізм і шляхи передачі. Домінуючий механізм передачі при скарлатині - краплинний. Передача інфекції може здійснюватися й пиловим шляхом через предмети побуту, іграшки, одяг , а також через предмети харчування (молоко, сметана , морозиво, креми). Крім того, В - стрептококи можуть передаватись статевим шляхом, а також плоду під час пологів.
Скарлатина - дитяча інфекція. Найбільше число захворілих припадає на вік від 2 до 7 років. Через тісніше контактування дітей з початком навчання у школах відзначається чітка осіння сезонність.

Протиепідемічні заходи.

1. Госпіталізація осіб з тяжким перебігом захворювання, а також за епідпоказниками : наявність в сім’ї дітей віком від 3 міс. до 7 років, учнів 1-2 класів, які не хворіли на скарлатину, а також дорослих, що працюють в ДНЗО, молодших класах, хірургічних пологових, дитячих відділеннях та мешканців гуртожитків.

2.Хворих на скарлатину ізолювати з дитячих колективів на 22 доби від початку захворювання : дітей ,що не хворіли на скарлатину і перебували в контакті з хворим, що відвідують ДНЗО та 1-2 класи не допускаються в ці заклади протягом 7 діб від госпіталізації хворого. Дорослі, вище перераховані, працюють в закладах, але підлягають медичному спостереженню протягом 7 днів після ізоляції хворого.

В дитячому колективі, під час семиденного карантину по скарлатині , необхідно забезпечити виконання проти епідемічних заходів :

- в класі проводити вологе прибирання з застосуванням дезрозчинів.

- обов’язкове кварцування та провітрювання приміщення.

- щоденний огляд дітей (зів, шкіряні покриви, вимірювання температури тіла - двічі на день).

- обов’язкова дезінфекція посуду.

- на час карантину нових дітей в клас не приймати , обслуговуючий персонал не змінювати.

3.Забезпечити систематичну роз’яснювальну роботу серед дітей про заходи профілактики скарлатини.

Києво – Святошинський районний відділ

лабораторних досліджень ДУ «КОЛЦ МОЗ України

Кiлькiсть переглядiв: 1238